https://interfas.univ-tlse2.fr/slavicaoccitania/5154 Entrées d’index fr 0 https://interfas.univ-tlse2.fr/slavicaoccitania/5150 L’article retrace la genèse et la structuration du fonds ukrainien de la bulac, héritier des collections de la Bibliothèque des langues orientales et de l’Institut d’études slaves. Il montre comment, dans un contexte marqué par l’exil des élites et les politiques centralisatrices de l’urss, des acteurs institutionnels et individuels ont contribué à faire émerger en France le domaine des études ukrainiennes. Il accorde une attention particulière au legs d’Élie Borschak, médiateur entre les milieux savants ukrainiens et français, et aux documents de la Renaissance fusillée, témoins de l’effervescence littéraire et artistique des années 1920 en Ukraine, brutalement interrompue par les répressions staliniennes. À travers l’examen croisé des provenances, des contextes politiques et des trajectoires institutionnelles, cette étude montre comment les bibliothèques françaises sont devenues les gardiennes d’une mémoire intellectuelle longtemps censurée, et souligne la portée historiographique et symbolique de ces collections. This article traces the genesis and development of the Ukrainian collections held at the bulac, which stem from the former holdings of the Library of Oriental Languages and the Paris Institute of Slavonic Studies. It explores how, in a context marked by the exile of intellectual elites and the centralising policies of the ussr, both institutional and individual actors contributed to the emergence of Ukrainian studies in France. Attention is given to the legacy of Élie Borschak, a mediator between Ukrainian and French scholarly circles, as well as to the presence in the bulac collections of publications from the Ukrainian Executed Renaissance, a period of literary and artistic effervescence, which started in the 1920s, before being brutally interrupted by Stalinist repression in the 1930s. Through a cross-analysis of provenance, political context, and institutional trajectories, the study shows how French libraries became custodians of an intellectual memory long subjected to censorship, while highlighting the historiographical and symbolic significance of these collections. У статті простежено генезу та формування українського фонду бібліотеки bulac, який успадкував зібрання Бібліотеки східних мов та Інституту слов’янських студій у Парижі. Показано, як у контексті, позначеному еміграцією інтелектуальних еліт та централізаторською політикою срср, інституції та окремі діячі сприяли становленню українських студій у Франції. Особливу увагу приділено спадщині Ілька Бoрщака – посередника між українським та французьким науковими середовищами, а також публікаціям періоду Розстріляного відродження, що засвідчують літературно-мистецький розквіт 1920-х років в Україні, жорстоко перерваний сталінськими репресіями. На основі зіставного аналізу походження зібрань, політичних контекстів і інституційних траєкторій показано, як французькі бібліотеки стали осередками збереження інтелектуальної пам’яті, тривалий час підданої цензурі, та підкреслено історіографічне й символічне значення цих колекцій. sam., 24 janv. 2026 18:43:13 +0100 mar., 29 sept. 2026 10:24:00 +0200 https://interfas.univ-tlse2.fr/slavicaoccitania/5150